Квартальна фінзвітність за І квартал 2022 року: як скласти в умовах війни? - АБ Система
  • Головна > Підтримка > Консультації > Квартальна фінзвітність за І квартал 2022 року: як скласти в умовах війни?
  • Квартальна фінзвітність за І квартал 2022 року: як скласти в умовах війни?

    Коли подається проміжна фінзвітність?

    За загальним правилом (ст. 13 Закону про бухоблік) звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців – наростаючим підсумком з початку року. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди, наприклад, звітний рік на підприємстві може тривати з 1 квітня до 31 березня, або підприємство може складати проміжну фінансову звітність щомісячно.

    Відповідно до п. 5 Порядку №419, проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у п. 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Таким чином, фінзвітність за перший квартал 2022 року подаватиметься до 30 квітня.

    В 2022 році 30 квітня припадає на суботу, що є вихідним днем. Порядком №419 не передбачено перенесення строку подання звітності наступного робочого дня, тож подати фінзвітність за І квартал 2022 року до органів статистики слід не пізніше 30.04.2022 р. – і 29 квітня це останній день такої подачі!

    Проміжна фінансова звітність за перший квартал 2022 р. подається підприємствами податковим органам у строки, передбачені ПКУ. А саме, у складі  (як додаток) декларації з податку на прибуток, яка подається до 10 травня 2022 року (включно).

    Хто подає проміжну фінансову звітність?

    У п. 2 Порядку №419 вказано, що підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними П(С)БО або національними П(С)БО в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати. Кого це стосується?

    По-перше, це стосується всіх, хто подає «велику» фінзвітність, форми якої затверджені НП(С)БО 1. Отже, середні та великі підприємства подають квартальну звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.

    Критерії, за якими визначається належність підприємств до мікро-, малих, середніх та великих, наведені у ст. 2 Закону про бухоблік. До великих підприємств відносяться ті, у яких показники перевищують критерії  для середніх підприємств. Щоб належати до тієї чи іншої категорії підприємств, достатньо відповідати хоча б будь-яким двом критеріям з трьох протягом двох років поспіль. Тобто, щоб визначитися з формою фінзвітності за перший квартал 2022 року, потрібно оцінити показники станом на кінець 2020 та 2021 років.

    По-друге, квартальну фінзвітність не подають, а звітують лише за підсумками року такі СГ – за «малими» формами за П(С)БО 25:

    • малі підприємства;
    • мікропідприємства;
    • юрособи – платники єдиного податку.
    • представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності;

    Ці суб’єкти звітують раз на рік за малою або спрощеною формою фінзвітності, отже, проміжну квартальну звітність вони не складають і не подають.

    Все це не стосується тих, хто складає фінзвітність за МСФО – вони подають і квартальну, і річну звітність. Отже, якщо підприємство належить за ознаками до однієї з вищезазначених чотирьох груп і при цьому складає фінзвітність за МСФО – воно подає квартальну фінзвітність за малими формами – 1-м, 2-м або 1-мс, 2-мс.

    Вищенаведені висновки випливають з того, що у п. 2 Постанови №419 зазначено, що річну фінансову звітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва, подають:

    • підприємства, яким відповідно до Закону про бухоблік встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (крім тих, які зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності);
    • підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства – це платники єдиного податку (п. 44.2 ПКУ).

    А як зазначено у ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік, для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати. Відповідно, вони застосовують річний звітний період і квартальну фінзвітність не подають.

    Модуль «Податкова звітність» – інструмент призначений для автоматизації формування електронної податкової звітності на підставі обліку, що проводився в інформаційній базі програми АБ ОФІС.

    Форми квартальної фінансової звітності

    Ст. 11 Закону про бухоблік встановлені загальні вимоги до фінзвітності. Нею встановлено, що фінзвітність підприємства включає: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до звітів. Правила складання та форми фінансової звітності затверджено НП(С)БО 1.

    Проміжна щоквартальна звітність суб’єктами господарювання, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складається наростаючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Це визначено абзацом 15 п. 2 Порядку №419.

    Для суб’єктів малого підприємництва, неприбуткових підприємств, установ та організацій і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, які ведуть облік за МСФО і подають проміжну квартальну фінзвітність, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати. Правила складання цих форм фінансової звітності затверджені П(С)БО 25.

    А як же ж війна?

    Так, війна є форс-мажорною обставиною і вносить свої корективи в реалізацію прав та обовязків, зокрема, і для підприємств.

    Саме тому, наприклад, у інформаційному повідомленні від 11.03.2022 р. Мінфін наголосив на наступному:

    У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні Законом України від 03.03.2022 р. №2115-ІХ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» (далі – Закон №2115-ІХ) передбачено, що, зокрема, юридичні особи подають фінансові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи.

    У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до таких юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за таке неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів.

    Але згідно із Законом №996-XIV бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципах, визначених ст. 4 Закону №996-XIV.  Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.  Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

    Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

    Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

    Отже, якщо у вас дійсно немає можливості скласти фінзвітність за І квартал та/або за інші звітні періоди, строк подання фінзвітності за якими припадає на час воєнного стану, штрафувати вас за це зараз не будуть! Але такою ситуацією не варто зловживати – обовязку вести бухоблік під час війни, для тих, хто має таку фізичну можливість, ніхто не скасував. І, як тільки зявиться можливість скласти та подати цю фінзвітність, це краще зробити одразу, не чекаючи закінчення війни та трьох місяців після неї. Адже відновляти первинну документацію, бухоблік та фінзвітність нашвидкоруч – це складне та й недешеве завдання.

    Поділитись: