Українська (ua)Русский (ru)
banner_02_ua
З 1 липня 2018 року будуть діяти нові розміри прожиткового мінімуму
27 червня 2018
З 1 липня 2018 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 липня - 1777 грн., з 1 грудня - 1853 грн.
Для основних соціальних і демографічних груп населення встановлюються такі показники:
Прожиткові мінімуми на 2018 рік
Соціальні та демографічні групи населення Розмір на одну особу з розрахунку на місяць (грн.)
з 01.07.2018
Загальний показник 1777,00
Діти до 6 років 1559,00
Діти від 6 до 18 років 1944,00
Прецездатні особи 1841,00
Особи, які втратили працездатність 1435,00

Проте станом на 1 липня 2018 року мінімальна заробітна плата не зміниться і складе в місячному розмірі - 3723 грн., в погодинному розмірі - 22,41 грн.



 
Реквізити нових рахунків для сплати податків із 2 липня
21 червня 2018

Казначейство відкриває нові бюджетні рахунки у зв'язку із централізацією надходжень до бюджетів на рівні центрального апарату. Держказначейство звернуло увагу платників податків, органів ДФС, місцевих фінансових органів та інших органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, на зміну реквізитів рахунків для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів.

Так, у зв'язку зі зміною порядку відкриття дохідних рахунків з 02.07.2018 рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів за новими реквізитами будуть відкриті на балансі Державної казначейської служби України (МФО 899998).

На сайтах ГУ Казначейств в областях уже розміщено файли з бюджетними рахунками, відкритими на початку червня 2018 року, але зарахування податків та зборів на які розпочнеться із 2 липня 2018 року:

 
Нацбанк вніс зміни до порядку ведення касових операцій
13 червня 2018

Постановою № 54 Нацбанк вніс зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.17 р. № 148 (далі - Постанова № 148, Положення № 148).

Треба сказати, що змін очікували практично всі бухгалтери. Аж надто багато незрозумілих моментів виявилося в новому Положенні про ведення касових операцій. На практиці це призвело до незручностей у роботі з готівкою і, ясна річ, викликало шквал запитань.

Відзначимо, що Постанова № 54 набрала чинності 01.06.18 р. - з дня, наступного за днем її офіційного опублікування на сайті НБУ (31.05.18 р.). А значить, і зміни, внесені до Положення № 148, формально діють саме з цієї дати.

Отже, пройдемося по найістотнішім змінам, щоб з'ясувати, як вони вплинуть на роботу бухгалтера.

  1. Суб'єкти господарювання (далі - СГ) мають право по 30.06.18 р. включно використовувати в своїй роботі старі бланки касових документів: відомості на виплату грошей, ПКО, ВКО та інші, форми яких були наведені в додатках до Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637 (далі - Постанова № 637) (п. 11 Постанови № 148).

  2. СГ повинні в термін по 30.06.18 р. включно розробити і затвердити порядок оприбуткування готівки в касі і порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення № 148; а поки повинен користуватися «старими» лімітами каси, встановленими і затвердженими згідно з Постановою № 637 (п. 12 Постанови № 148). Формулювання, прямо скажемо, невдале. Вважаємо, НБУ хотів сказати - «мають право», але не сказав.

Важливий момент! Ні в Постанові № 54, ні в Постанові № 148 не сказано, що адаптаційний період вводиться з 05.01.18 р., тобто з початку дії нового Положення № 148. У документі вказано лише граничний термін цього періоду - 30 червня.

Звідси виникає питання: якими нормами (старої або нової редакції Постанови № 148) повинні керуватися СГ в періоді з 05.01.18 р. по 31.05.18 р.?

Якщо старими, тоді внесення змін до Постанови № 148 не має сенсу. Адже оновлені, більш зрозумілі й лояльні норми, майже неможливо застосувати на практиці. Майже п'ять місяців з початку року СГ повинні були застосовувати нові бланки, встановити по-новому ліміт каси, розробити порядок оприбуткування готівки й т. д. Можемо припустити, що такого трактування НБУ не хотів. Але поки це тільки припущення.

Якщо ж припустити, що НБУ мав на увазі під адаптаційним періодом час з 05.01.18 р. по 30.06.18 р., тоді СГ, що дотепер працюють «по-старому», можуть зітхнути спокійно. Їх ніхто не покарає за використання старих бланків касових документів. Адже вони змушені були використовувати старі бланки, наприклад, через те, що на початку січня нових бланків просто фізично не було, а оформляти касові операції при цьому треба було.

Невизначеність з датою початку адаптаційного періоду наводить на думку, що ситуація для СГ, неперевірених податківцями на предмет дотримання касової дисципліни, і для СГ, які пройшли таку перевірку в цьому році, може кардинально відрізнятися.

СГ, які вже встигли потрапити під перевірку і, можливо, вже були оштрафовані за використання «неправильних» (старих) бланків касових документів, знаходяться в нерівному становищі у порівнянні з тими СГ, яких ще не перевірили.

Що робити оштрафованим в ситуації, що склалася? По-перше, треба дочекатися роз'яснень НБУ, а по-друге, завжди можна відстоювати свої права в суді.

  3. У визначення терміна «книга обліку» додали книгу обліку доходів. Дотепер там були перераховані касова книга, книга обліку отримання та видачі готівки старшого касира і книга обліку доходів і витрат, яка застосовується підприємцями-загальносистемниками та єдинниками третьої групи - платниками ПДВ. А про інших єдинників (першої, другої груп, а також третьої групи - неплатників ПДВ), мабуть, просто забули.

Тепер упущення виправлено: книга обліку доходів згадана в п. 13, 14 і 18 п. 3 Положення № 148, тобто є законним регістром для оприбуткування готівки вищепереліченими фізособами-єдинниками.

І знову виникає питання: з якої дати? З 05.01.18 р. або з 01.06.18 р.?

  • Змінилося визначення терміна «оприбуткування готівки» (пп. 18 п. 3 Положення № 148). Тепер можна вважати, що вся сума готівкових надходжень оприбуткована в касі не тільки коли внесені відповідні записи в касову книгу або книгу обліку доходів і витрат, а й коли надходження готівки відображено в книзі обліку доходів, виконаний Z-звіт, сформована розрахункова квитанція.

Важливий нюанс! Зауважте, що книга обліку розрахункових операцій (КОРО) знову не згадана в цьому переліку. Тобто для підтвердження факту оприбуткування готівки досить роздрукувати та підклеїти до відповідного розділу цієї книги Z-звіт.

Це і добре, і погано. Добре, тому що КОРО в принципі не потрібна в такому вигляді, в якому вона існує на сьогодні. Адже дані фіскальних чеків і Z-звітів й так щодня відправляються в електронній формі до контролюючих органів. До чого тоді дублювання даних в паперовому регістрі, підклеювання чеків та інша тяганина? Мабуть, від КОРО з часом хочуть взагалі відмовитися, або змінити її призначення. За логікою вона повинна виконувати чисто технічні функції, але не функцію обліку готівки.

  4. Суттєво змінено багатостраждальний п. 11 Положення № 148. У цьому пункті пояснюється, що є оприбуткуванням готівки в різних ситуаціях. І тепер в п. 11 внесено доповнення.

По-перше, для підприємців: сума готівки вважається оприбуткованою, якщо вона відображена у відповідній книзі обліку на підставі товарних чеків (квитанцій).

Зверніть увагу: за загальним правилом записи в книгах обліку робляться за підсумком дня (п. 6 Порядку ведення книги доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 19.06.15 р. № 579, далі - Наказ № 579; п. 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затвердженого Наказом № 579). Тобто до відповідної книги обліку записується загальна сума отриманого за день доходу. Як відомо, підприємці видають товарні чеки покупцям на їх вимогу. Значить, на практиці запис про отриману за день суму готівки може не збігатися з сумою, на яку видано товарні чеки. Причому законодавство не зобов'язує підприємця зберігати копії виданих товарних чеків.

Звідси закономірне питання: чи буде готівкова виручка за день вважатися оприбуткованою в книзі обліку підприємця без товарних чеків (розрахункових квитанцій), що підтверджують отримання готівки від покупців?

По-друге, для відокремлених підрозділів: сума готівки вважається оприбуткованою, якщо сформовані, роздруковані й підклеєні в КОРО Z-звіти або занесені дані розрахункових квитанцій.

На замітку. Для того щоб сума готівки, що надійшла вважалася оприбуткованою - не важливо, зроблено запис про це у відповідному розділі КОРО чи ні. Адже НБУ прямо вказує в п. 11 Положення № 148, що КОРО використовується тільки для підклеювання і зберігання Z-звітів, записів про розрахунки за квитанціями, коли РРО зламався або відключилася електроенергія, а також для обліку сервісних робіт (ремонт, обслуговування РРО).

  5. Після внесення змін до п. 11 тепер і п. 39 Положення № 148 виглядає цілком логічно. Таким чином, суперечність між формулюваннями п. 11 і 39 в початковій редакції Положення № 148 (щодо можливості неведення касової книги відокремленими підрозділами) тепер усунуто.

  • Важливе уточнення внесено в п. 29 Положення № 148. Коли касир здає готівку безпосередньо інкасаторам банку, то підтвердженням оприбуткування цієї суми є екземпляр супровідної відомості за підписом та печаткою інкасатора, який залишається у касира.

Це означає, що в такому випадку не потрібно оформляти дублюючий касовий документ - ВКО на здачу виручки в банк (інкасатору).

  6. Доповнено норми, пов'язані з обмеженням суми готівкових розрахунків. Як видно з тексту Постанови № 148, п. 6 Положення № 148, регулює порядок розрахунків СГ між собою і з фізичними особами, залишилися в незмінному вигляді. Таким чином, залишилися в силі й роз'яснення НБУ, зокрема, викладені в листі НБУ від 22.05.18 р. № 50-0007/28247.

Разом з тим п. 7 Положення № 148, який регулює готівкові розрахунки фізосіб між собою, доповнений і уточнений. Тепер і в цій нормі зазначено, що фізособи можуть розраховуватися готівкою з СГ протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами на суму не більше 50 тис. грн. Це формулювання аналогічне наведеному в пп. 2 п. 6 для СГ. А розрахунки фізосіб з СГ на суму понад 50 тис. грн здійснюються тільки через банки і через небанківські установи, які мають відповідну ліцензію.

  7. У текст Положення № 148 внесені ще декілька невеликих редакційних правок. Вони уточнюють деякі прописані недбало формулювання і роблять їх більш зрозумілими (див. п. 15, 19, 44).

На закінчення відзначимо, що НБУ в цілому впорався з роботою над помилками. Але головне питання залишилося: на який період роботи в 2018 році поширюються внесені зміни?

Врегулювання цього питання дозволить бухгалтерам працювати з готівкою, не побоюючись необґрунтованих штрафів за ті моменти, які, по суті, більше не є порушеннями.

За матеріалами Ліга.Блоги
 
Національний банк затвердив правила заокруглення загальних у чеку сум готівкових розрахунків
07 червня 2018

Національний банк України з 1 липня 2018 року припиняє додатковий випуск у готівковий обіг монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок (далі – монети дрібних номіналів).

Водночас Національний банк України не вилучатиме з обігу монети дрібних номіналів. Вони і надалі перебуватимуть в обігу та використовуватимуться як засіб платежу (грошова одиниця України – гривня і надалі дорівнюватиме 100 копійкам). Разом з тим з 01 липня 2018 року додатково готівковий обіг не поповнюватиметься зазначеними номіналами монет.

Відповідні норми передбачені постановою Правління Національного банку України від 15 березня 2018 року № 25 “Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів”.

Відповідно з 01 липня 2018 року у випадку відсутності монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок підприємства торгівлі та сфери послуг проводитимуть заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за такими математичними правилами:

  • сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
  • сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

Національний банк України очікує, що правила заокруглення застосовуватимуться справедливо і прозоро для обох сторін розрахунків.

У разі наявності в покупця монет дрібних номіналів він і надалі може ними розраховуватися, а в разі наявності таких монет у продавця, він може видати покупцеві решту цими номіналами. При цьому, заокруглення не здійснюватиметься під час безготівкових розрахунків.

У свою чергу підприємства торгівлі та сфери послуг, що застосовують реєстратори розрахункових операцій, під час проведення готівкових розрахунків мають зазначати в чеках загальні суми до заокруглення та після заокруглення. Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Водночас банки України зобов’язані забезпечити:

  • приймання без будь-яких обмежень від клієнтів монет дрібних номіналів для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для переказів, а також для обміну на монети та банкноти інших номіналів;
  • видачу клієнтам монет дрібних номіналів за наявності їх у залишку операційної каси.

Монети дрібних номіналів перебуватимуть в обігу до прийняття Правлінням Національного банку України окремого рішення про їх вилучення.

Вищезгадана постанова Правління Національного банку набирає чинності з 1 липня цього року.

 
Зміни у декларації з ПДВ в 2018 році
29 травня 2018

Мінфін вніс зміни в декларації з ПДВ та Порядку її заповнення і подання. Так, в новій редакції викладено додатки 1, 5 і 9 декларації. Вже за червень 2018 року платники ПДВ звітуватимуть за оновленою формою декларації.

Наказом Мінфіну від 23.03.2018 р. № 381 (зареєстрований в Мін'юсті 16.04.2018 р. за №451/31903):

1) Затверджено зміни до форми декларації з ПДВ. У новій редакції викладені:

  • Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (додаток 1);

  • Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5);

  • Розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (додаток 9).

2) Внесено змін до Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

  • Щодо додатка 1 уточнено, що у разі коригування ПЗ у зв’язку із збільшенням суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, заповнюється таблиця 1.1 (Д1) (додаток 1). Відомості про коригування ПЗ у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в ЄРПН, зазначаються у таблиці 1.2 (Д1) (додаток 1), крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1).

  • Щодо додатка 5 зазначено, що у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі ПН, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).Відомості про ПДВ, вказані в податкових накладних, складених з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих  в ЄРПН на дату подання декларації з ПДВ, включені до суми ПЗ за минулі звітні (податкові) періоди, зазначаються у таблиці 1.2 (Д5) (додаток 5). Це не стосується податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).

  • Щодо додатка 9 уточнено, що у таблиці 1 (ДС9) (додаток 9) зазначається обсяг податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 Закону „Про державну підтримку сільського господарства України”, розрахований за даними ПН за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН.

3) Встановлено, що таблиця 1.2  Розрахунку коригування сум ПДВ (Д1) та таблиця 1.2  Розшифровки ПЗ та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) заповнюються одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається декларація з ПДВ, з урахуванням змін, внесених цим наказом.

 
Інфляція 2018 - січень
16 лютого 2018

За повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січні 2018 року, в порівнянні з груднем 2017 року, склав 101,5%. 

Інформація щодо індексу інфляції оновлюється щомісяця, базуючись на повідомленнях Державного комітету статистики, що публікуються на офіційному сайті ukrstat.gov.ua


Зведена таблиця індексів інфляції

(період 2010 - 2018 роки)

 
2010 2011 2012  2013 2014 2015 2016  2017 2018
Січень 101,8 101 100,2 100,2 100,2 103,1 100,9  101,1 101,5
Лютий 101,9 100,9 100,2 99,9 100,6 105,3 99,6 101 100,9
Березень 100,9 101,4 100,3 100 102,2 110,8 101 101,8 101,1
Квітень 99,7 101,3 100 100 103,3 114 103,5 100,9 100,8
Травень 99,4 100,8 99,7 100,1 103,8 102,2 100,1 101,3 100
Червень 99,6 100,4 99,7 100 101 100,4 99,8 101,6 100
Липень 99,8 98,7 99,8 99,9 100,4 99 99,9 100,2 -
Серпень 101,2 99,6 99,7 99,3 100,8 99,2 99,7 99,9 -
Вересень 102,9 100,1 100,1 100 102,9 102,3 101,8 102 -
Жовтень 100,5 100 100 100,4 102,4  98,7 102,8 101,2 -
Листопад 100,3 100,1 99,9 100,2 101,9 102 101,8  100,9 -
Грудень 100,8 100,2 100,2 100,5 103 100,7 100,9 101,0 -
Всього за рік  109,1 104,6 99,8 100,5 124,9 143,3 112,4 113,7 -